Автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за CRS

14.06.2023

28.04.2023р. набрав чинності Закон України від 20.03.2023 № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який забезпечив внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо імплементації CRS.

Що таке CRS

CRS (Common Reporting Standard) – це стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки для податкових цілей, який діє в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS), яка укладена відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Вона передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про підзвітні фінансові рахунки між державами – учасницями Багатосторонньої угоди.

📍 Тобто, автоматчний обмін інформацією про фінансові рахунки за CRS спрямований на виявлення закордонних доходів (грошей, матеріальних цінностей тощо) осіб з метою забезпечення належного виконання ними податкових зобов’язань.

Як це працюватиме

Фінансові установи здійснюють збір інформації про фінансові рахунки, які належать підзвітним особам, передають її (інформацію) до податкових органів юрисдикції фінансових установ, які в свою чергу передають її до податкових органів юрисдикції резидентства підзвітних осіб.

До фінансових установ належать наступні категорії організацій:

Депозитарні установи (банки, кредитні спілки тощо);
Інвестиційні компанії (інвестиційні фірми, інститути спільного інвестування тощо);
Страхові компанії (страховики, недержавні пенсійні фонди);
Кастодіальні установи (депозитарні установи тощо).

Підзвітними особами вважаються фізичні та юридичні особи – нерезиденти, а також юридичні особи, у яких кінцевий бенефіціарний власник – нерезидент.

Збиратись та передаватись буде наступна інформація щодо підзвітної особи:

ім’я / найменування;
дата та місце народження;
адреса реєстрації та місце проживання;
податкове резидентство;
податковий номер;
номер банківського рахунку;
залишок чи вартість рахунку станом на кінець календарного року;
також може бути інша інформація – залежно від типу рахунку.

📍 Тобто, автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за CRS матиме вплив на осіб, які, наприклад, є резидентами України, але мають відкриті рахунки в іноземних банках (або їх контрольовані іноземні компанії мають такі рахунки). У такому випадку, іноземні фінансові установи будуть збирати та передавати інформацію по цих рахунках до податкових органів своєї країни, а вони, у свою чергу, – до податкових органів України. Це працюватиме і в зворотньому напрямку – фінансові установи України збиратимуть та передаватимуть інформацію по рахунках нерезидентів до податкових органів України, а вони – до податкових органів резидентства власника рахунка.

Як фінансові установи будуть визначати підзвітних осіб

Як зазначалось раніше, підзвітні особи – це особи-нерезиденти. Для того, щоб встановити їх статус фінансові установи будуть вживати заходів належної перевірки фінансових рахунків.

Вони матимуть право вимагати, а власники рахунків зобов’язані надавати:

документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб для встановлення держави (території), резидентом якої є власник рахунку та/або контролююча особа;
іншу інформацію та/або документи, необхідні фінансовій установі для вжиття заходів належної комплексної перевірки фінансових рахунків. Це може бути інформація про адресу проживання, телефонний номер підзвітної особи, вказівки щодо переведення коштів до певної країни тощо. Фінансова установа зможе направити дані по підзвітній особі до різних країн, по яким виявить ознаки резидентства.

При цьому, Податковим кодексом України передбачений обов’язок власників рахунків протягом 30 календарних днів повідомляти фінансову установу України про зміну свого статусу податкового резидентства.

Якщо під час застосування заходів належної комплексної перевірки фінансова установа матиме підстави вважати, що особа одночасно є резидентом України та щонайменше однієї іншої юрисдикції, для цілей CRS така особа вважається резидентом відповідної іншої юрисдикції.

📍 Тобто, підзвітні особи повинні бути уважні при відкритті фінансових рахунків та при визначення свого податкового резидентства, так як країна, чиїм податковим резидентом вона є, має право претендувати на оподаткування її загальносвітового доходу. Тому доцільно забезпечити обґрунтування свого податкового резидентства. Якщо з цим виникають складності, то варто звернутись до професійних консультантів.

Як відбуватиметься належна перевірка фінансових рахунків

За часом відкриття фінансові рахунки поділяються на два типи:

нові рахунки
існуючі рахунки.

Законодавством передбачено, що перший період, за який Україна передасть (отримує) фінансову інформацію в рамках CRS, розпочнеться 01 липня 2023 року та завершиться 31 грудня 2023 року.

Тому новими рахунками вважатимуться рахунки, відкриті з 01 липня 2023 року, а існуючими – рахунки, які ведуться фінансовими установами станом на 30 червня 2023 року. Якщо фінансовий рахунок був закритий до 30 червня 2023 року, то він не попаде під належну перевірку і за ним не буде здійснений обмін.

Під час відкриття нового рахунку фінансова установа повинна отримати документ самостійної оцінки (який може бути частиною документації, необхідної для відкриття рахунку), який дозволяє встановити резидентство власника рахунку для цілей оподаткування, а також підтвердити достовірність такого документа самостійної оцінки на підставі інформації̈, отриманої під час проведення процедур AML/KYC. Та на підставі отриманих документів та інформації визначати чи є рахунок підзвітним.

При відкритті нових рахунків організаціями фінансові установи, окрім отримання документу самостійної оцінки організації, ще визначають чи відноситься організація до пасивних нефінансових організацій та отримують документи самостійної оцінки щодо кожної контролюючої особи.

Існуючі рахунки поділяються на:

Рахунки з високою вартістю (для фізичних осіб) – залишок коштів або вартість на 30 червня 2023 року становить понад 1 млн доларів США;
Рахунки з низькою вартістю (для фізичних осіб) – залишок коштів або вартість на 30 червня 2023 року не перевищує 1 млн доларів США;
Рахунки організацій – залишок коштів або вартість на 30 червня 2023 року не перевищує 250 тис. доларів США.

Умовно алгоритм належної перевірки фінансового рахунку з низькою вартістю можна описати наступним чином:

Фінансова установа встановлює належність фінансового рахунку фізичної особи до рахунку з низькою вартістю.
Фінансова установа перевіряє інформацію про поточну адресу фізичної особи та наявність документального підтвердження. На підставі документально підтвердженої адреси проживання фізичної особи фінансова установа відносить фінансовий рахунок до підзвітного (якщо адреса проживання – інша юрисдикція) або до непідзвітного.
Якщо документального підтвердження адреси проживання фізичної особи немає, фінансова установа здійснює перевірку фінансового рахунку за ознаками приналежності (номери телефонів, поштова скринька, вказівка щодо перерахування коштів в іншу юрисдикцію, переадресація кореспонденції тощо). За результатами перевірки фінансова установа відносить рахунок до підзвітного (якщо є ознаки приналежності) або непідзвітного.
Якщо фінансова установа за результатами перевірки виявила кілька ознак приналежності до різних юрисдикцій, то вона отримує від власника рахунку документ самостійної оцінки, відповідно до якого визначає чи підзвітний рахунок чи ні, і яким саме юрисдикціям – у разі його підзвітності.

Умовно алгоритм належної перевірки фінансового рахунку з високою вартістю можна описати наступним чином:

Фінансова установа перевіряє фінансовий рахунок за ознаками приналежності (номери телефонів, поштова скринька, вказівка щодо перерахування коштів в іншу юрисдикцію, переадресація кореспонденції тощо) в електронних базах. За результатами перевірки фінансова установа відносить рахунок до підзвітного, якщо є всі ознаки приналежності.
Якщо фінансова установа за результатами перевірки в електронних базах не виявила ознак приналежності, вона здійснює пошук даних про ознаки приналежності у документах в паперовій формі, які вона отримувала протягом останніх 5-ти років. За результатами перевірки фінансова установа відносить рахунок до підзвітного, якщо виявлені ознаки приналежності.
Якщо фінансова установа за результатами перевірки не виявила ознак приналежності, менеджер по роботі з клієнтами на підставі фактично відомої йому інформації стосовно резидентства власника рахунка відносить до підзвітного чи непідзвітного.

Умовно алгоритм належної перевірки фінансового організації можна описати наступним чином:

Фінансова установа визначає чи перевищує вартість рахунку еквівалент 250 тис дол. США. Якщо ні – рахунок непідзвітний.
Якщо так – визначає податковий статус організації, а саме місце реєстрації чи місцезнаходження, за результатами чого встановлює чи підзвітний рахунок чи ні.
Якщо фінансовою установою буде встановлено що організацією є пасивна нефінансова установа, перевіряється чи перевищує вартість рахунку еквівалент 1 млн. дол. США. Якщо так – отримується документ самостійної оцінки організації та контрольованих осіб та встановлюється чи підзвітний рахунок чи ні.

Термін завершення належної перевірки для нових рахунків та рахунків з високою вартістю для фізичних осіб становить 31 грудня 2023 року, термін включення у звіт – 01 липня 2024 року, очікувана дати обміну з іншими країнами – 30 вересня 2024 року.

Термін завершення належної перевірки для рахунків з низькою вартістю для фізичних осіб та рахунків організацій становить 31 грудня 2024 року, термін включення у звіт – 01 липня 2025 року, очікувана дати обміну з іншими країнами – 30 вересня 2025 року.

📍Наразі існує тільки проект Порядку застосування Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information), який має бути затверджений Мінфіном, тому алгоритми перевірки рахунків написані на підставі аналізу 3-6 розділів CRS.

Які штрафні санкції

Окрім загальних штрафів та пені, що передбачені діючим законодавством України щодо незадекларованих доходів, та які залежить від обставин (розміру та виду доходів, доведення чи не доведення умислу тощо), існуватиме і спеціальна відповідальність в частині CRS, а саме за умисне надання документу самостійної оцінки з недостовірними даними – штраф у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року та подання документу самостійної оцінки з достовірними даними.

Однак Законом встановлено, що ця спеціальна відповідальність не буде застосовуватись в період до 31 грудня 2024 року, з в період з 01 січня до 31 грудня 2025 року вона буде застосовуватись у розмірі 50% від встановленого штрафу.

Окрім того, не вважатиметься податковою інформацією, яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов’язань платника податків, інформація, отримана контролюючим органом від іноземних компетентних органів відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та яка стосується фінансового рахунку або рахунків громадянина України, відкритих у фінансових установах іноземних юрисдикцій, якщо сукупний залишок або вартість усіх фінансових рахунків, власником яких є одна особа – громадянин України, не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні, введеного відповідним Указом Президента України та затвердженим законом.

📍Тобто наразі, якщо резидент України планує (з 01.07.2023) відкрити рахунок за кордоном та отримувати на нього іноземні доходи, податкові органи України з високою ймовірністю про це дізнаються, тому податки з іноземних доходів необхідно сплачувати. Якщо по існуючих рахунках станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні, вартість фінансового рахунку не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США, то податкові органи не зможуть нарахувати податкові зобов’язання за цей період.