13 жовтня 2023 року прем’єр-міністр України зареєстрував законопроект № 10147 «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», текст якого передбачає скасування до болю знайомого нам Закону України «Про охорону праці» та вносить деякі нововведення в систему заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я, життя та працездатності працівників.
Головний принцип державної політики в сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі залишається незмінним – це найвища пріоритетність захисту життя і здоров’я працівників та повна відповідальність роботодавця за створення безпечних умов праці.
✓ сфера дії законопроекту не тільки трудові відносини, а і цивільно-правові (є виключення, наприклад, фермерські господарства чи домашня праця, але їх не так багато);
✓ атестація робочих місць стає майже обов’язковою (майже, тому що це прямо не передбачено законопроектом, однак випливає з його змісту);
✓ спеціальні умови виконання робіт підвищеної небезпеки (страхування життя працівників та/або дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, який надається на підставі позитивного висновку експертизи щодо спроможності роботодавця забезпечити безпечне виконання робіт, та/або декларація відповідності матеріально-технічної бази у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі тощо);
✓ захист генетичного спадку;
✓ створення структурних підрозділів з питань безпеки працівників на роботі у випадку перевищення кількості працівників понад 300 осіб, або у разі виконання робіт з підвищеної небезпеки – понад 50 осіб;
✓ обов’язковий аудит системи управління безпекою та здоров’ям працівників для роботодавців, які виконують роботи підвищеної небезпеки (раз на 5 років);
✓ спостереження за станом здоров’я працівників лікарем-спеціалістом з числа найманих працівників, який має сертифікат за спеціальністю «професійна патологія»;
✓ забезпечення проведення медичних оглядів працівників, які відчули погіршення стану здоров’я внаслідок впливу умов праці та звернулись до роботодавця (попередні категорії залишаються плюс додали ще);
✓ проведення інструктажів при прийнятті на роботу та зміні умов праці (це невичерпний перелік);
✓ періодичність проведення інструктажів встановлює сам роботодавець (але буде мінімум для робіт з підвищеною небезпекою);
✓ проведення роботодавцями консультацій з працівниками та/або представниками працівників з питань безпеки та здоров’я працівників на роботі (порядок консультацій визначається колективним договором);
✓ обсяг витрат роботодавця на безпеку та здоров’я працівників має забезпечувати та бути достатнім для виконання всіх зобов’язань, а також нічим не може бути обмежений;
✓ деякі обмеження щодо використання праці вагітних працівниць, працівниць, які нещодавно народили (дитині до 1 року), та працівниць, які годують грудьми (дітей до 1,5 років);
✓ проведення інспекційних відвідувань державними інспекторами праці, які можуть мати наслідки у вигляді порад, рекомендацій та штрафів;
✓ штрафні санкції (наприклад, за непроведення обов’язкової атестації або непроведення обов’язкового навчання працівника – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне робоче місце, чи непризначення уповноваженого з безпеки праці або невиконання вимог державного інспектора – у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат тощо);
✓ понижені коефіцієнти до штрафів та можливість сплатити його половину.